50 ключових трендів молодіжного маркетингу

Міжнародна мережа агентств молодіжного маркетингу Youth Research Partners, партнером якої в Україні є трендвочінгове агентство InTrends, опублікувала свій черговий звіт про актуальні тенденції у сфері молодіжного маркетингу.

Звіт складається з п’яти частин і налічує понад 200 слайдів, в яких відображені 50 ключових трендів, що проявилися по всьому світу протягом останніх 10 років.

Даний звіт допоможе поглянути на світ очима молодих людей з різних куточків планети і позначити потрібний напрямок у побудові комунікації з молодіжною аудиторією.

У першій частині звіту представлені наступні тренди:

1. Пост-мобільне покоління (The post-mobile generation)

Проходить час, коли молодь замислювалася, який вона має доступ до соціальних ресурсів, будь то доступ через мобільний телефон, стаціонарний комп’ютер або щось ще. Мобільність стає функцією за замовчуванням, і у свідомості молодих людей стираються межі між варіантами входу в інформаційний простір.

Сьогодні ми знаходимося на тому рівні, коли потрібно прагнути до більш інтегрованого медіа-підходу. Мобільний телефон перестав бути яким-небудь новим маркетинговим інструментом. В цілому бренди фокусуються на тих засобах, за допомогою яких мобільний телефон може підтримувати всі інші канали і робити їх більш ефективними.

2. Соціальні інновації (Social innovation)

Соціальне мислення – це в першу чергу те, яким чином ми думаємо про інновації або розроблення продукту. Будь-яка інновація повинна створюватися не як данина моді на креативність, а для задоволення соціальних потреб. Нововведення повинно з’являтися за необхідністю, з метою поліпшити засоби спілкування зі споживачем.

Сьогодні часто упускається момент, коли нововведення вноситься самою молоддю. Дуже часто засоби споживання різних товарів чи послуг в корені відрізняються від тих, які намагався впровадити виробник. Відстежувати подібні інсайти та залучати молодь до взаємодії – ось шлях для побудови комунікацій майбутнього.

3. «Джагаат» (“Jugaad”)

Джагаат – назва області в Індії, що відома прагненням молоді населяти її до ремонту техніки своїми руками.

Все йде до того, що в найближчі роки кількість «мобільної» молоді в сільській місцевості буде стрімко рости. Переважно ними стануть люди, що заробляють менше 100 $ на місяць. Поки це вільна ніша, і успіх роботи з даною аудиторією буде залежати від правильності побудови діалогу з нею.

4. Основний світ – «третій» світ (First world is third world)

У країнах Європи та Америці на мобільний телефон дивляться в основному як на іграшку, а в Африці – як на ефективний інструмент побудови комунікації для вирішення соціальних проблем (наприклад, наркозалежності, організованої злочинності (банд), СНІДу). Те, що вже спрацювало в країнах третього світу, можна використовувати і в інших державах з більш розвиненою економікою.

Варто також врахувати, що країни третього світу займають лідируючі місця в поширенні інновацій – від рахунків за послуги мобільного зв’язку до використання веб-додатків, твіттера і пр.

5. «Авторитет градієнта» (The authority gradient)

«Авторитет градієнта» – має на увазі віддалення виробника чи рекламіста від споживача. Це поняття можна описати наступним реченням: «Ми знаємо краще, ніж наш молодий споживач». Деякі виробники вважають, що споживач сам не знає, чого хоче, і що побудова діалогу з ним – це марна трата часу. У таких компаніях інноваційний продукт – це продукт якогось «генія», і він відірваний від реальних потреб молоді.

У теж час ми можемо бачити, якого успіху добивалися продукти, які дійсно були потрібні молодим людям (Facebook, SMS, MP3s і т.д.).

6. Зворотній зв’язок (Feedback loops)

Чим менший часовий проміжок між запуском новинки і зворотним зв’язком зі споживачем, для якого він запускається, тим більше шансів на успіх просування цієї інновації в широкі кола населення. Найкращим засобом підтримки нововведення є створення платформи з мінімальною дистанцією між інноваціями та споживачами.

7. «Молодіжне джерело» (Youthsourcing)

Даний тренд включає в себе побудову партнерських відносин між брендом і молоддю. Будуючи свої стосунки з молодим поколінням за принципом діалогу, можна за допомогою самого споживача поліпшити як сам продукт, так і імідж бренду.

Сьогодні молодих споживачів запитують, що вони думають вже про фінальну версію продукту. Значно більшого результату можна досягти у тому випадку, якщо залучати молодь на більш ранніх етапах, і залучити її в процес створення того чи іншого продукту, іміджу.

8. Ера відкриттів (The age of discovery)

Ера відкриттів означає: приходить час розуміння, що роль маркетологів полягає зовсім не в тому, щоб нав’язати продукт споживачеві. Набагато ефективніше побудувати процес просування таким чином, щоб продукт ставав особистим відкриттям для молоді. Молодому поколінню приємніше знаходити щось нове і самостійно формувати свою думку і ділитися нєю з друзями, а не слухати про плюси продукту від незнайомих людей.

9. Позитивна адаптація (Positive deviance)

Скрізь є молоді люди, які прагнуть змінити Ваш продукт. Це загроза? Для багатьох – так, і вони прагнуть убезпечити свої бренди від цього. Але для мудрих брендів це трамплін – найбільш ефективна платформа розвитку продукту. Адже якщо молодь змінює Ваш продукт, значить, він їй цікавий. Чому ж не адаптувати цей продукт для неї? У такому випадку Ви вже не нав’язуєте свій продукт, а взаємодієте зі своїм споживачем, враховуючи його реальні потреби.

Яскравим прикладом подібної підтримки може послужити «проблема» «Кока-коли» і «Ментос». Надійшла інформація про нібито небезпечне споживання цих товарів разом. Рішення було простим і геніальним. Був відкритий науковий інститут для вивчення даного питання. У підсумку ми одержали мільйони молодих людей, яких влаштовують «кокакольні» фонтани по всьому світу.

10. Маркетинг – розвиток продукту (Product development is marketing)

Традиційно за розробку продукту і його просування відповідають різні підрозділи компанії. Однак просунуті бренди інтегрують ці напрямки в один. Для створення та впровадження продукту залучаються молоді люди, які в майбутньому повинні стати його споживачами. Беручи участь у розробці, потенційні споживачі відчувають свою причетність до бренду і стають його шанувальниками ще до початку виробництва.

Якщо правильно побудувати комунікацію з цими людьми, вони зможуть стати амбасадорами вашого бренду і найкращим чином донести повідомлення до свого кола спілкування. Подібні методики звільняють від витрат на додаткові дослідження, на дорогі рекламні кампанії. Амбасадори бренду стануть свого роду рекламними носіями і будуть залучати нових прихильників вашого бренду.

Першу частину звіту можна побачити тут: http://intrends.me/50_trends.html

Довідка:

Мережа Youth Research Partners була створена в 2008 році і займає лідируючі позиції в галузі досліджень, аналізу та маркетингових стратегій, спрямованих на молодіжну аудиторію. У даний момент мережа включає в себе 20 компаній, що представляють 21 країну на 4-х континентах.

InTrends – перше спеціалізоване трендвочінгове агентство в Україні, яке є частиною IRS Group. Агентство займається вивченням трендсеттерів і трендів, а також організовує комунікації через амбасадорів брендів.

Джерело: www.intrends.me