Екологічна активність українців: є прогресс!

02/08/2012 Докладіше

«Екологія – поняття для українців не найважливіше. Адже в першу чергу потрібно піклуватися про себе, свою сім’ю і дітей, а потім, можливо, варто задуматися і про навколишнє середовище »- такий висновок можна було зробити ще в 2010 році, після проведеного агентством маркетингових досліджень IRS Group опитування щодо готовності українців брати участь в екологічних діях і акціях. Адже менше 1/5 опитаного міського населення країни брали участь в акціях зі збору сміття, а макулатуру здавало всього 13%.

Тепер же, через два роки, результати опитування в рамках регулярного проекту компанії IRS Group – Еко Омнібуса (який проводиться методом особистих інтерв’ю, з вибіркою 1000 інтерв’ю, яка є репрезентативною для міського населення) показали, що вже велика кількість опитаних українців купують екологічно чисті товари (30% у 2012р. проти 27% в 2010), беруть участь в акціях з прибирання сміття (22% у 2012р. проти 17% в 2010) і навіть здають макулатуру (17% у 2012р. проти 13% в 2010). Шкода тільки, що ми не почали більше економити природні ресурси (59% у 2012р. Та 62% в 2010). До речі, нещодавне встановлення сміттєвих баків для сортування відходів ніяк не вплинула на активність в цьому плані – близько 1/4 займалися цим як в 2010, так і в 2012 році.

Потрібно відзначити, що опитані представники міського населення як і раніше відповідають, що хотіли б здавати використані батарейки, акумулятори, телефони в спеціальні пункти, а також з радістю б відвідували еко фестивалі та концерти, проте ці ніші, як і раніше пустують. Не часто зустрінеш у наш час таку ситуацію – є попит, а пропозиції майже не надходять.

Крім того, в цьому році зросла частка тих, хто готовий брати участь в акціях, спрямованих на захист навколишнього середовища – тепер їх уже 38% (в порівнянні з 34% в 2010 році). Компанії, які не забувають про корпоративну соціальну відповідальність, а також недержавні та громадські організації повинні взяти собі на замітку, адже це гарний потенціал для пропаганди активної екологічної позиції українців.
Як вже згадувалося вище, в цьому році більша частина населення міст стала купувати як продовольчі, так і непродовольчі екологічно чисті товари. Зокрема, ¾ респондентів сказали, що мають у своїй квартирі хоча б одну енергозберігаючу лампочку. У той же час, як ми вже з’ясували, вони хотіли б здавати ці лампочки в спеціальні пункти, але, очевидно, просто не знають куди. Виходить парадокс: ми купуємо енергозберігаючі лампи для турботи про довкілля, але викидаємо їх у загальний бак, і тим самим значно забруднюємо грунт і завдаємо шкоди природі.
Потрібно також сказати про не користувачів енергозберігаючих ламп. Більшість з них говорять, що просто звикли користуватися звичайними лампочками, але, загалом-то, не мають нічого проти енергозберігаючих. Друге і третє місце серед причин не використання таких ламп, зайняли відповіді «Дорого коштують» і «Містять пари ртуті / фосфор» з 27% і 17% відповідно. Очевидно, що енергозберігаючі лампи, які продаються в Україні, поки що комусь не по кишені. Також в українців поки існує бар’єр, який пов’язаний зі складом енергозберігаючих лампочок – про це говорять побоювання відносно шкоди парів ртуті і фосфору. Можливо, виробникам варто більше уваги приділяти інформуванню населення щодо коректного використання та утилізації енергозберігаючих ламп.
Крім того, ми цікавилися у українців щодо води, яку вони використовують для пиття і приготування їжі вдома. Як з’ясувалося, переважна більшість набирає воду для цих цілей прямо з-під крана. Тільки третина всіх опитаних цю воду пропускають через фільтр, а третина й зовсім не фільтрує. Швидше за все, такі респонденти або не замислювалися про очищення води, або не можуть поки собі цього дозволити.
Також, згідно з нашими даними, більша частина опитаних не впевнені в тому, що вони п’ють якісну воду. Це свідчить про досить низький загальний рівень довіри до комунальних служб нашої країни. До речі кажучи, фахівці санепідстанцій, які перевіряють воду на рівень забруднення і допустимості до вживання, також підтверджують низький рівень якості води з-під крана.
Таким чином, підводячи підсумки, можемо сказати, що як мінімум у міського населення нашої країни від року до року з’являється все більше прагнення піклуватися не тільки про себе, а й про навколишній світ.
Тільки поки що ці прагнення і бажання не дуже підтримуються відповідними як державними, так і недержавними органами.
Очевидно, сфера екологічної безпеки та все, що з цим пов’язано, поки не вважається досить актуальною та цікавою, а тому не має активного розвитку в Україні, на відміну від інших країн.

itpride.net   and voffa